ВПЛИВ БАРОМЕТРИЧНИХ СПОСОБІВ ОБРОБКИ КОРМІВ НА ЇХ ПОЖИВНІ ВЛАСТИВОСТІ

Здоров’я тварин і низька собівартість кормів є головними чинниками, що визначають економічну ефективність виробництва продукції тваринництва. Виробництво біологічно повноцінних кормів для тварин значною мірою залежить від особливостей технології кормоприготування.

На сьогоднішній день розроблені і використовується різні способи баротермічної обробки компонентів комбікормів, які дозволяють не тільки підвищити їхню засвоюваність в організмі, але і надати корму нових поживних властивостей. Розповсюдження набули методи екструдування та експандування кормів. Найбільший ефект від їхнього застосування отримують при обробці зернових компонентів, насамперед сої, яка у своєму складі містить антипоживні речовини.

Проте дані про результати термічної обробки зернових кормів дають підстави говорити, що перегрівання може значно зменшити їхню поживність для моногастричних тварин.

У зв’язку з цим викликає інтерес узагальнення існуючих літературних даних про вплив різних способів баротермічної обробки зернових компонентів комбікормів на їхні поживні властивості для свиней і птиці.

Екструдування — один з ефективних способів обробки кормової сировини. Суть його полягає в об-робці зерна вологістю 12–16% (сухе екструдування) або 25–30% (вологе) під дією високого тиску (2,8–3,9 МПа) і температури 120–150ºС. Після цього, внаслідок переміщення в зону звичайного тиску, відбувається декомпресійний вибух зерна і утворення продукту мікропористої структури. В результаті такої обробки в зерні сої інактивуються антипоживні речовини, а уреазна активність знижується до 0,05–0,1 од. рН.

Вважається, що доступність амінокислот при екструдуванні підвищується внаслідок руйнування в молекулах білка вторинних зв’язків, а завдяки порівняно невисокій температурі і короткочасній обробці самі амінокислоти не руйнуються. В той же час екструдери успішно нейтралізують інгібітори трипсину, уреазу тощо. Дані, наведені Ф. Ф. Адамень, свідчать про високу перетравність сирого протеїну повножирової сої після екструдування, що становить близько 87%, тоді як цей показник для прожареної сої залежно від розміру помелу становив 74–80%.

При екструдуванні відбувається желатинізація крохмалю. Його вміст зменшується на 12%, натомість продуктів його первинного гідролізу (декстрини) – збільшується в 5 разів, а цукру – на 14%. При цьому, значно поліпшуються гігієнічний статус корму, оскільки знищуються патогенні мікроорганізми, у тому числі і грибки (але не їхні токсини).

Доступність жиру внаслідок розриву клітинних стінок також підвищується. Завдяки тому, що в процесі екструдування фермент ліпаза, яка викликає псування жиру, руйнується а природний антиоксидант вітамін Е зберігає активність, стабільність жиру зростає.

Критичним показником для інактивації антипоживних речовин є температура екструдату. Тому закордоном з 90-х років спочатку в олійно-жировій, а потім і у комбікормовій промисловості стали застосовувати гідротермічну обробку зерна — експандування. Зараз цей спосіб широко застосовується у Європі та Америці.

Експандування включає нагрівання, ущільнення і випресовування готового продукту. Принцип

дії експандера і екструдера однаковий, але режими обробки при експандуванні істотно відрізняються. Корм в експандері обробляється при вищій вологості (до 26%), тиск у робочій камері досягає 40 бар, а температура — 100–130 ºС, але на дуже короткий період. Експандування забезпечує:

— інактивацію антипоживних речовин;

— модифікацію і гідроліз крохмалю;

— зниження бактеріального обсіменіння корму;

— зміну органолептичних властивостей корму.

 

Зміну поживних і гігієнічних властивостей комбікорму при експандуванні показано у таблиці 1.

 

 

Як видно з наведених даних, перетравність протеїну у штучному середовищі після експандування підвищується, а загальна кількість мікробних клітин порівняно з звичайним розсипним комбікормом зменшується на порядок.

Знищення мікроорганізмів і позитивний вплив високої гігієни корму на продуктивність свиней від-значається і іншими авторами (табл. 2).

 

Процес експандування при дотриманні технології не впливає негативно на збереженість біологічно активних речовин, як природних, так і тих, що вводяться в комбікорм з преміксом. Це стосується в першу чергу вітамінного комплексу.

 

Наведені дані вказують на зниження активності вітамінів у кормах при підвищенні температури до 115 ºС. Але навіть у цьому випадку активність більшості вітамінів залишається високою. До того ж, на практиці вітаміни у складі преміксу такого впливу не зазнають.

Вміст амінокислот в кормах при експандуванні виявляє тенденцію до зниження лише при високих температурах (табл. 4).

 

 

Таким чином, дослідження свідчать про ефективність застосовуваних способів баротермічної обробки зернових компонентів комбікормів. Результати щодо переваги екструдування чи експандування у різних джерелах неоднозначні. Аналіз ускладнюється тим, що дослідження проводились за різних умов та параметрів. Нижче наведено узагальнення результатів, що дають підстави зробити певні висновки.

Дослідження, проведені Nassir Oumer Ahmed свідчать про практично однакову ефективність знешкодження інгібітору трипсину при екструдуванні та експандуванні повножирового зерна сої, яке перед цим пройшло кондиціювання протягом 10 хвилин при 100 ºС. Так, вміст інгібітору трипсину знижувався з 3,85 до 3,23 мг/г (екструдування) та 3,38 мг/г (експандування). Але протеїн комбікорму, що містив експандовану сою, краще перетравлювався курчатами-бройлерами порівняно з екструдованим зерном: відповідно 85 і 83%. Ідеальна засвоюваність аргініну, метіоніну+цистину, треоніну і лізину суттєвих відмінностей не виявляла. Також встановлено, що лише експандування, без пари, не забезпечує достатньої інактивації інгібітору, вміст якого становив 75% відносної активності. Очевидно, така закономірність стосується і обробки екструдуванням, про що певною мірою свідчать дані, наведені в інших джерелах.

Перетравність поживних речовин зернових злакових кормів при використанні різних способів баротермічної обробки суттєво не змінюється порівняно з необробленими компонентами, про що свідчать дані H. Jeroch et al. (1999), наведені у таблиці 5.

 

 

В зв’язку з цим особливу актуальність має застосування баротермічної обробки для зерна бобових культур.

Результати досліджень S. Leeson, J.D. Summers щодо збереженості вітамінів свідчать про перевагу експандування комбікормів над екструдуванням і гранулюванням (табл. 6).

 

 

Отже, застосування різних способів баротермічної обробки компонентів комбікормів дозволяє не тільки знешкодити небажані речовини кормів і підвищити засвоюваність поживних речовин в організмі моногастричних тварин, але і зберегти їх набір, притаманний природному корму, причому в останньому відношенні особливою ефективністю характеризується процес експандування.

Джерела:

Бойко Л., Петров Н., Трунова Л., Фатьянова Н. Прогрессивные технологии для производства комбикормов // Комбикорма. — 2005 -№4

Рекомендації щодо використання бобів сої в годівлі свиней та телят // ред. В. Ф. Петриченко, Ю. Ф. Мельник, В. Н. Тимченко, П. В. Березовський, М. М. Бабенко, А. В. Пилипченко та ін. — Вінниця:Інститут кормів УААН, 2009.

Соя: промышленная переработка, кормовые добавки, продукты питания // Ф.Ф. Адамень, В.И.Сичкарь, В.Н. Письменов, В.В. Шерстобитов. — К.: Нора-Принт, 1999.

Jeroch H., Drochner W., Simon O. Ernährung landwirtschaftlicher Nutztiere. — Stuttgart: Ulmer, 1999. Nassir Oumer Ahmed. Untersuchungen zur ernahrungsphysiologischen Bewertung unterschiedlich behandelter Sojabohnen in der Broilerernahrung. — Gottingen, 2001.

Urbat S., Wecke Ch., von Reichenbach H.G. Senkung der Produktionskosten und Leistungsoptimierung in der Schweinemast durch expandiertes Futter // http:// www.landi.ch

НЕТ КОММЕНТАРИЕВ

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ